Екс-посол Михайло Бабич став частиною «збираючого земель» триумвірату. На черзі — Україна

Передвиборча гонка в Україні вже досягла свого апогею. До дня голосування в український парламент залишається трохи більше тижня, а це означає, що учасники боротьби за депутатські мандати вдаються до створення все нових і нових інформаційних приводів для підвищення своєї впізнаваності.

На минулому тижні в потужний контрнаступ пішли яскраво виражені проросійські сили в Україні. В їх авангарді знаходиться всім відомий одіозний кум Володимира Путіна Віктор Медведчук, який є головою політради партії «Опозиційна платформа-За життя» (ОПЗЖ), рейтинг якої на Україні 12%, а в Донецькій області — 46,8%.

На цьому тижні Медведчук перебував в центрі уваги українських ЗМІ через купу інформаційних приводів.

По-перше, це звільнення чотирьох українців — Дмитра Великого, Якова Веремейчика, Едуарда Міхєєва і Максима Горяїнова, які перебували в полоні на непідконтрольних Україні частинах Донецької та Луганської областей ( «ДНР» і «ЛНР»).

Це стало можливим після того, як Медведчук провів особисті переговори з представниками т.зв. «ДНР» і «ЛНР» Денисом Пушиліним  і Леонідом Пасічником в Мінську. При цьому, виступаючи в мінському аеропорту, куди він привіз полонених, Медведчук звинуватив український уряд в тому, що вони не зробили нічого для заохочення такого обміну.

По-друге, з’явилася інформація, що Медведчук придбав у іншого одіозного українського бізнесмена Дмитра Фірташа, котрий зараз чекає в Австрії екстрадицію в США, 80% акцій телеканалу «Інтер», який є «другою телевізійною кнопкою на Україні» після ТРК «Україна» ще одного українського бізнесмена Рената Ахметова.

Таким чином, під Медведчука вибудовується ціла медійна імперія на Україні за гроші Кремля. Обидві події безумовно пов’язані між собою в частині реалізації продуманої комунікаційної стратегії по введенню Медведчука в число ключових впливових фігур на політичну мапу України.

Почнемо з теми звільнення українців. Незважаючи на безумовну гуманітарну значущість даної події воно є перш за все «PR-акцією», організованої для досягнення безлічі завдань.

Перш за все в символічному плані цей крок показує високу ступінь впливу особисто Медведчука в питанні налагодження російсько-українських відносин і врегулювання ситуації на Донбасі. При цьому Медведчук в частині контактів між українською стороною і представниками «ДНР» і «ЛНР» прагне грати монопольне становище, відтісняючи всіх інших можливих зацікавлених осіб, і не тільки всередині України.

Не так давно Віктор Медведчук став частиною «тріо Беседа-Козак-Бабич», тобто вихідців з ФСБ, перед якими стоїть завдання тотального вибивання з Донбасу групи впливу, зав’язаною на висуванця ГРУ Владислава Суркова. Відбувається повний демонтаж впливу Грушників на українському напрямку.

Слід нагадати, що в антисурковський триумвірат Сергій Беседа — це керівник 5 служби ФСБ РФ, який виступає в ролі одного з кураторів Донбасу. За інформацією українських ЗМІ, в червні цього року він, щоб нейтралізувати Суркова, організував саботаж і без того мізерних соціальних виплат і зарплат в ДНР, щоб підвищити градус народного невдоволення висуванцем Суркова — Д.Пушіліним.

У цьому Беседі сприяє віце-прем’єр РФ Дмитро Козак, який навіть і після перерозподілу повноважень в уряді РФ в червні 2018 р залишився куратором комісії з надання гуманітарної підтримки «ДНР» і «ЛНР». Нарешті ще один виходець з КДБ-ФСБ добре відомий білорусам Михайло Бабич, який зовсім недавно раптово покинув Білорусь, 15 червня 2019 року став заступником міністра економічного розвитку РФ, де відповідає, за словами прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова, за координацію найрізноманітніших інтеграційних процесів, і тут крім побудови Союзної держави Росії-Білорусі, звичайно ж і «ДНР» і «ЛНР».

Іншими словами, кадри з ФСБ повністю перекрили людям Суркова доступ до фінансування їх починань на Донбасі. Повертаючись до прояснення зв’язків Медведчука і «тріумвірату» з ФСБ слід згадати, що Медведчук в інтерв’ю ВВС скаржився, що він брав участь в організації обміну українського політичного в’язня Кремля Олега Сенцова, але він зірвався через усунення глави «ДНР» Олександра Захарченко в серпні 2018

Хоча вже давно очевидно, що ліквідація Захарченко — це частина розборок ФСБ і ГРУ за переділ сфер впливу, Медведчук намагається все списати на спецоперацію українських спецслужб. Синхронно з цим у ЗМІ ДНР і ЛНР вийшли публікації про те, що саме служба безпеки України (СБУ) винна у смерті Захарченко, робиться це щоб відвести увагу від російських спецслужб, і показати тривалість роботи Медведчука по темі утримуваних осіб.

Але його зусилля по організації обміну зірвало СБУ. Також Медведчук хоче продемонструвати слабкість українських спецслужб і зараз, демонструючи, що СБУ не причетна до звільнення чотирьох полонених українців. Також Медведчук завдав удару по позиціях новообраного президента України Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу». Зеленський зазначив, що Україна не потребує посередників у питанні повернення утримуваних осіб, і політику Медведчуку про це прекрасно відомо. Його діяльність є політично мотивованою під вибори.

У свою чергу соратник Медведчука по ОПЗЖ — ще один відомий український бізнесмен Вадим Рабинович підкреслив, що Зеленський просто заздрить Медведчуку, за те, що людей з полону повертає він, а не президент України. Більш того Рабинович закликав почати флешмоб «Я забираю свій голос!», Тому що ми голосували не за такого Зеленського, а у нас на виході з’явився маленький «наполеончик».

Якщо звести всі ці моменти воєдино, то намітилася чітка координація між Медведчуком, як одним з лідерів ОПЗЖ і керівництвом ДНР і ЛНР, яке курирує тріумвірат Бесіда-Козак-Бабич. Виходить, що ОПЗЖ це лише частина політичного ресурсу російських кураторів на Україні, які шляхом організації звільнення полонених катапультує їх в українську владу

Загалом, з благословення Кремля Медведчук зробив високий старт на парламентських виборах. При цьому він акцентує увагу, що в ДНР і ЛНР ще утримуються 70 українців, а це значить, що в його руках значний козир для створення чергових медіа-приводів перед виборами в парламент України, особливо напередодні зустрічі радників ФРН, Франції, РФ і України в «нормандському форматі», яку заплановано провести сьогодні 12 липня. Також на обличчя відбувається реалізація стратегії Медведчука по приватизації всієї проросійської теми на Україні.

За інформацією російських телеграм-каналів, лінія поведінки Медведчука була узгоджена ним з Путіним особисто під час проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ) 7 червня. При цьому посилення позицій свого одіозного кума Путін вирішив здійснити шляхом усунення Суркова з усього процесу політичного врегулювання на Донбасі

Повернення чотирьох полонених під егідою Медведчука — це лише перший крок стратегічної задумки. Слідом за ним ймовірно послідує спроба відвідати непідконтрольний Києву Донбас разом з міжнародною групою політиків, в т.ч. від ОБСЄ. Цей крок наробить ще більше галасу не тільки в Києві, а й в Європі. А пред’явити Медведчуку буде нічого, адже Зеленський особисто закликав західних політиків їхати в Крим і на Донбас, щоб побачити на власні очі життя місцевого населення. Загалом, зараз в Україні відбувається спроба перехоплення Медведчуком образу «миротворця» у команди Зеленського, що, за планами Кремля, має послабити його електоральні позиції.

Також Медведчук планує офіційно повернутися до переговорного процесу з Донбасу, але вже не з боку України, а в якості представника ДНР і ЛНР і таким чином буде вести переговори із Зеленським. Візит Медведчука в ДНР і ЛНР означатиме повну політичну смерть Суркова, тому що він стане непотрібною ланкою в «переговорному ланцюзі», більш того куратор Медведчука Козак, який займається економічними питаннями по бунтівному Донбасу посилить свої позиції.

І нарешті, тут слід повернуться до питання консолідації медіа-ресурсу в руках Медведчука. Як відомо, під його контролем в Україні вже знаходяться телеканали 112 Україна, NewsOne і ZIK. Він контролює їх через свого бізнес-партнера Тараса Козака. Показники для загальної аудиторії (від 4 років) для всіх зазначених телеканалів складають 5,96% телеглядачів (3,08% — 112, 1,59% — NewsOne, 0,96 — ZIK). Це не так багато, для порівняння — лідер телеперегляду ТРК «Україна» (Р.Ахметов) має частку в 13,8% серед української електоральної аудиторії і 11,24%, показники 1 + 1 (І. Коломойський) варіюються в межах 9- 11%.

Але повідомлення про те, що, за даними Українського інституту аналізу та менеджменту політики, голова політради партії ОПЗЖ Віктор Медведчук придбав у бізнесмена Дмитра Фірташа 80% акцій телеканалу «Інтер» радикально змінює ситуацію в медіапросторі України. У такому випадку під контролем Медведчука виявляється вже 14,5% аудиторії українських телеканалів, що моментально робить його найбільш потужним медіа-магнатом в Україні.

Таким чином, Медведчук планує різко скорегувати свою негативну репутацію. Негативно до нього ставляться майже 50% українців, але він не хвилюється з цього приводу, тому що сам негативно ставиться до українців, які називають Росію агресором, а таких 60% і він не хоче бути серед них. Настільки потужно інформаційне посилення Медведчука робить його найбільш серйозним ретранслятором проросійських меседжів на Україні. На цьому тлі його опонентові Суркову протиставити нічого, що додатково нівелює залишки його впливу.

Схоже ФСБ заганяє хлопців з ГРУ в глухий кут, але як відомо «загнаний звір» стає непередбачувано небезпечним, і з цієї причини Медведчуку і його оточення попереду ще чекає безліч неприємностей, які їм організовують вихідці з конкуруючої з ФСБ «фірми». Але за традицією, щоб приховати непереборні розбіжності всередині російських спеціальних відомств підконтрольні куму Путіна ЗМІ все будуть списувати на українських силовиків, бо вбивати своїх це як мінімум не етично, враховуючи на наявність горезвісного міфу про єдність і монолітність оточення Володимира Путіна, яке давно перетворилося в пожираючих один одного павуків у банці.

Leave a Comment

Your email address will not be published.