За майже 5 років перебування на посаді міністра Жданов знищив в Україні спорт

Коли ми чуємо, що Україну врятують професійні «громадські активісти», які на гроші американського посольства та фонду «Відродження» купляють собі земельні ділянки під маскою «боротьби з корупцією», ми завжди пропонуємо подивитись на міністра молоді та спорту Ігора Жданова – людину, яка з 1999 року й до обрання народним депутатом у листопаді 2014 року нічим, окрім «громадської діяльності», не займалась.

Причому, дружина Жданова – також професійний «громадський активіст», і навіть фешенебельна дворівнева квартира, в якій живе родина Жданових, записана не на «активістів» (бо громадська діяльність – це, як відомо, безкоштовна суспільно-корисна праця в позаробочий час), а на громадську організацію «Відкрита політика», очолювану дружиною міністра.

За майже п’ять років перебування на посаді міністра цей колишній «громадський активіст» знищив в Україні спорт, передусім, масовий, обклав спортсменів поборами, розікрав злиденний бюджет міністерства й наплодив при Мінмолодьспорт фіктивні «громадські організації», якими керують співробітники міністерства або їх довірені особи і в які Жданов зобов’язав вступати всіх спортсменів зі сплатою «безповоротної фінансової допомоги, без ПДВ».

А на численні звернення народного депутата Ігоря Луценка припинити беззаконня, Жданов відповів на блозі «Української правди» дослівно таке: «Це вже не перші спроби певних людей під різними приводами зруйнувати, як саме Міністерство молоді та спорту, так і всю систему функціонування спорту вищих досягнень України. Здогадайтеся, кому і яким нашим «дружнім» сусідам це вигідно».

Тобто, народний депутат закликає припинити грошові побори з учасників державних змагань, а попсуй-міністр каже, що вимагати таке можуть лише агенти Путіна.

Треба дякувати богові, що Жданов, будучи людиною з вкрай обмеженим інтелектом, усі свої корупційні схеми будує доволі примітивно, залишаючи безліч слідів своєї протиправної діяльності. Наприклад, він від імені міністерства уклав договір з псевдо-громадською організацією, якою керує його перший заступник Гоцул, делегувавши їй право розпоряджатись коштами державного бюджету, що виділяються на розвиток легкої атлетики. Тобто, Гоцул як голова громадської організації, гроші витрачає, а Гоцул як перший заступник міністра – контролює ці витрати.

А уявіть, що б трапилось, якби міністром був би призначений більш розумний «громадський активіст»? Та якийсь шабунін за п’ять років вже й будинок Міністерства заклав би в ломбард.

Leave a Comment

Your email address will not be published.